Щоб усунути мафію від влади - 

треба конфіскувати її гроші

МАФІЯ – СМЕРТНА

Біографія

Тетяна Миколаївна Чорновол (також Чорновіл 4 червня 1979, Київ, Україна) — народний депутат України VIII скликання, українська журналістка та громадський діяч, екс-кореспондент порталів Лівий берег, Українська Правда, Обозреватель. Проживає в селі Гора Бориспільського району Київської області. Знана в Україні завдяки резонансним розслідуванням корупційних схем режиму Віктора Януковича, акціям на Майдані під час Революції Гідності. Замах на Чорновол, що був ініційований владою, отримав великий резонанс у суспільстві та був активно висвітлений українськими й світовими медіа. Стала організатором справи щодо конфіскації активів Януковича в Державний бюджет після Майдану.

Є членом депутатської фракції політичної партії «Народний фронт», а також Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. У минулому — Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та радник міністра внутрішніх справ України.

З 1998 року по жовтень 2013 року працювала журналістом. Друкувалася у виданнях «ПіК», «Обозреватель», «Лівий берег», «Українська правда».

У 2001 році закінчила факультет журналістики Київського міжнародного інституту.

У 2006 році першою розпочала резонансне розслідування про резиденцію «Межигір’я».

Під час оборони Маріуполя

На думку Чорновол, одне з найбільших її досягнень в журналістиці – стаття 2013 року «Пограбування століття. Хто вивіз із Нафтогазу три КамАЗи стодоларових банкнот?» Ця публікація зупинила злочинну передачу державним підприємством Нафтогаз об’єму газу вартістю 2 млрд. долларів підприємству «Укргазенерго», що підконтрольне Дмитру Фірташу.

У 2014 році журнал Foreign Policy включив Чорновол до топ-100 мислителів – людей, котрі змінили світ. Отримала відзнаку в номінації “Ті, що кидають виклик”, за свою боротьбу проти режиму Януковича та корупції.

5 березня 2014 року Кабінет Міністрів України призначив її Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики.

З вересня 2014 призначена штатним радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, опікувалася добровольчими батальйонами.

5 вересня 2014 року приймала участь в обороні Маріуполя.

Особисте життя

Микола Береховий та Тетяна Чорновол

Вдова. Чоловік — Микола Вікторович Березовий, громадсько-політичний діяч, лідер партії «УДАР» в місті Горлівка, Донецької області. Був добровольцем батальйону міліції спеціального призначення «Азов». 10 серпня 2014 року загинув у бою поблизу Іловайська від кулі снайпера.

Виховує двох дітей: донька — Іванна Березова (2003 р. н.) та син Устим Березовий (2010 р. н.).

Громадсько-політична діяльність

У віці 17 років приймала участь в акціях УНА-УНСО, працювала в чеченському інформаційному центр при УНА-УНСО. Писала репортажі про другу російсько-чеченську війну, перебуваючи на місці бойових дій. У 2001 році під час однієї з акцій «Україна без Кучми», протестуючи проти ув’язнення членів УНА-УНСО, разом з подругою прикувала себе до рейок на залізничній станції у Києві. Коли після кампанії «Україна без Кучми» УНА-УНСО пішла на переговори з владою, розцінила це як «зраду принципів» та покинула організацію.

Кандидат у депутати до Верховної Ради України на Парламентських виборах 2012 року по мажоритарному виборчому округу № 120 (Городоцький, Мостиський райони, частина Самбірського району Львівської області). Висунута партією Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Програла вибори, здобувши другий результат на окрузі після Ярослава Дубневича.

З’їзд партії Народний Фронт

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обрана народним депутатом України за партійним списком (№ 2 у списку) від Народного фронту.

Політичні акції

1 серпня 2012 року, наступного дня після того, як голова Верховної Ради України – Володимир Литвин підписав законопроект «Про засади державної мовної політики», що обмежував права україномовних українців та направив його на підпис Президенту України, зробила напис на дорозі біля резиденції Віктора Януковича у Межигір’ї: «Янукович, мова — твій вирок. Не підписуй!»

В День Незалежності 24 серпня 2012 року проникла на територію Межигір’я, де пробула близько трьох годин, доки її не затримала охорона. За цей час встигла зробити світлини резиденції президента, опубліковані згодом у мережі. При цьому Чорновол акцентувала, що її метою був не журналістський репортаж, а антипрезидентська акція. Вона заявила, що даремно президент більше дбає про свою безпеку ніж про Україну: «Де пройшла я одна, пройде і тисяча, жоден паркан не може захистити ворогів України від обуреного народу».

Після звільнення з «Лівого берега» Чорновол почала революційну діяльність.

14 жовтня 2013 року разом з Ігорем Луценком в маєтку Януковича спиляли мисливську вишку, з якої Янукович розважався стрільбою в кабанів та косуль, яких єгері заганяли на галявину. За словами Чорновол, це було зроблено щоб показати українцям, що їх президент розважається, проливаючи кров. На спиляній вишці Чорновол написала фарбою «Янукович! Не смій проливати кров!».

Революційна діяльність на Майдані

Захоплення КМДА

25 листопада 2013 року на Європейській площі Чорновол проникла в автомобіль, що використовувався СБУ для прослуховування лідерів опозиції. В результаті техніка для прослуховування була знищена мітингувальниками.

1 грудня 2013 року Чорновол організувала захоплення мітингувальниками КМДА. Після захоплення, в колонній залі КМДА розмістився опорний пункт штабу Майдану, в якому розташувалися в основному активісти ВО «Свободи».

8 грудня 2013 року Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк попередили Чорновол, що готується її арешт, і запропонували допомогти виїхати і сховатися за кордоном. Однак, Чорновол відмовилася. Натомість, активізувала свою діяльність в Автомайдані. Була ініціатором поїздки Автомайдану до маєтку Віктора Медведчука.

18 лютого 2013 року, після того як почався розстріл майданівців в Маріїнському парку, ініціювала захоплення офісу Партії Регіонів на вул. Липській.

Замах на Чорновол

Фото на КП Межигір’я

25 грудня 2013 року на Чорновол було скоєно замах на Бориспільській трасі біля села Гора – по дорозі Чорновол додому. У мережі були опубліковані матеріали відеореєстратора з автомобіля Авео Тетяни Чорновол. На відео видно, як чорний автомобіль Porsche Cayenne таранить Авео.

Пасажирами Porsche, що належав Олександру Храмцову, були п’ятеро молодиків у спортивному одязі. Коли авто Тетяни заглухло, Чорновол били до втрати свідомості, і залишили в кюветі. Її знайшли працівники ДПС, коли приїхали оглянути пусте авто, кинуте посеред Бориспільської траси. Тетяна Чорновол заявила, що напад на неї відбувся за наказом Віктора Януковича.

В лютому 2014 року в резиденції екс-президента в Межигір’ї було знайдено персональне досьє на Тетяну Чорновол, а також нотатки начальника Служби безпеки Януковича – Костянтина Кобзаря з записами, в яких йдеться про Чорновол. Ці записи можуть свідчити про безпосередню його причетність до стеження та жорстокого побиття.

Разом з тим, кримінальне слідство встановило лише виконавців замаху і одного з організаторів. Останній – кримінальний авторитет з Дніпродзержинська Олег Нетребко, який, на думку слідства, міг вказати на інших організаторів та замовників, повісився у Лукянівському СІЗО невдовзі після екстрадиції з Білорусі в червні 2017 року.

Діяльність у Верховній Раді

В 2014 була обрана депутатом Верховної Ради України. В 2015 ініціювала кримінальне переслідування нардепа Олександра Онищенка та керівника ДФС Романа Насирова з боку НАБУ за несплату в бюджет мільярдних податків з видобутку газу та нафти фірмами підконтрольними Онищенку, та незаконну реструктуризацію цих боргів Насировим.

Своє власне розслідування злочинів Онищенка Чорновол почала з візиту у офіс його фірм в Миронівці. Під час голосування ВР за зняття депутатської недоторканості з Онищенка, Чорновол символічно прийшла у светрі з кіньми – Онищенко відомий фанат коней.

22 грудня 2016 року був прийнятий законопроект №5129 Тетяни Чорновол, що зруйнував схему отримання надприбутків підприємствами альтернативної енергетики, яку створили брати Клюєви в часи режиму Януковича.

Як член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, опікувалася питаннями бюджетного фінансування роботи оборонних заводів з ремонту та модернізації бронетехніки, танків та артилерії.

Разом з головою комітету Сергієм Пашинським в 2015 році ініціювала для цих цілей законопроект про спецконфіскацію в Державний бюджет «активів Януковича» у вигляді облігацій на суму 1,5 млрд доларів, арештованих в банках України після Майдану. Більше двох років Чорновол боролася за конфіскацію цих коштів, яка була проведена лише в травні 2017 року. Чорновол виступила автором кількох схожих законопроектів (№№3025, 4057, 4811, 4890, 5557), які встановлювали правовий механізм конфіскації цих коштів, а також наслідували законодавство багатьох західних країн, щодо конфіскацї необгрунтованих активів. Однак, жоден законопроект не був підтриманий Верховною Радою. Чорновол заявляла про вплив таких осіб з оточення Януковича, як Портнов, Курченко (розслідування «Юристи режиму»), Онищенко (розслідування «Тимошенко продалась за 100млн.$. Документи) з метою недопущення конфіскації цих активів.

В 2016 році така злочинна діяльність Онищенка навіть призвела до призупинення заводів з ремонту та модернізації військової техніки.

Під час призначення нового генпрокурора група Олександра Турчинова у фракції «Народний фронт», в яку входить Чорновол, ініціювала домовленість про підтримку кандидатури Юрія Луценка в обмін на «спецконфіскацію».

Генпрокуратура Юрія Луценка досягла успіху в травні 2017 року – зусиллями прокурора Костянтина Кулика було конфісковано 1,5 млрд. доларів США в Державний бюджет України в рамках розслідування діяльності злочинної організації екс-президента Януковича.

Однак факт конфіскації активів Януковича був жорстко розкритикований низкою громадських антикорупційних організацій України. Чорновол заявила, що причиною є юристи організацій. Саме вони юридично супроводжували корупційні схеми режиму (зокрема, схеми Курченка), а після Майдану перейшли працювати в громадські антикорупційні організації.

Це стало причиною ініціювання Чорновол відомих поправок до закону №6172 “Про запобігання корупції”, якими посадові особи громадських антикорупційних організацій стали зобов’язані подавати е-декларації.

В 2017 році Тетяна Чорновол жорстко критикувала блокаду торгівлі з підприємствами, що знаходилися в ОРДЛО. Чорновол намагалася вплинути на громадську думку, яка за її словами, «хибно підтримувала так звану блокаду на крові». Вона виступала на мітингах в Авдіївці, Краматорську, Маріуполі. На переконання Чорновол, ця блокада була ініційована ФСБ і нівелювала тактичну перемогу України в гібридній війні. Адже заводи і шахти, що знаходяться на окупованій території платили податки в бюджет України, а також постачали сировину та дефіцитний антрацит для підприємств в Україні, після “блокади” перейшли під контроль держави-агресора.

Кнопкодавство

Під час голосування 21 травня 2015 року порушила регламент та проголосувала за свою колегу Олену Ледовських за законопроект 1912 про особливості оподаткування імпорту електромобілів. Пізніше заявила, що зробила це умисно.

Це була певна провокація. Я хотіла продемонструвати свій протест проти тієї істерії, яка розгорнута у цьому питанні. Тому що насправді “кнопкодавство” – це ганебне явище, але це не найбільша проблема Парламенту. Це не та проблема, на яку повинні звертати увагу ви всі і через це забувати про інші проблеми, які дійсно впливають на долю Держави.

— з інтерв’ю каналу 112.

Критика юридичної спільноти

Асоціація правників України засудила публікації та виступи Чорновол, в яких вона звинуватила адвокатську компанію в пособництві нібито злочинним діям клієнта. Це є порушенням однієї з основних гарантій професійної діяльності захисника — неприпустимості ототожнення адвокатів з клієнтами.

 

ЗВІТИ ПРО РОБОТУ

 

Перемоги 2017

За підсумками 2017 року мені однозначно є чим перекрити витрати на мене. При чому «стотисячкратно». Адже моя боротьба за конфіскацію 1,5 млрд. доларів США корупційних коштів Януковича закінчилася результатом – ці кошти перераховані в Державний бюджет... (читати далі…)

 

Перемоги 2016

Найбільше досягнення моєї депутатської роботи в складі парламенського Комітету з питань нацбезпеки і оборони – забезпечення небюджетного фінансування оборонних заводів... (читати далі…)

 

Перемоги 2015