Щоб усунути мафію від влади - 

треба конфіскувати її гроші

МАФІЯ – СМЕРТНА

ГПУ проти облгазів: чи вдасться зупинити грабунок Фірташа і покарати міністрів, що з ним в змові?

Уявіть, ви такий тюхтій, що якийсь нахаба забрав у вас автомобіль, на ньому “таксує”, заробляє гроші, не жаліючи машину. У вас втрачається терпець – ви вимагаєте платити оренду. А він вам: “З пасажирів беріть оренду”. Ви пишете заяву в поліцію, що вас обікрали (а як вище описану ситуацію назвати інакше), там звертаються в суд, щоб вилучити автомобіль і повернути вам. Аж тут вас починають публічно цькувати…

А тепер уявіть в аналогічну ситуацію: як власник авто зараз є держава – власник газорозподільних мереж. Облгази Фірташа не платять державі за оренду мереж, експлуатують їх, частково виводять з державної власності. А всіх, хто з цим не погоджуються, цькують засоби масової інформації.

Зараз відбувається цькування ГПУ, яке розслідує кримінальну справу щодо неплатежів у бюджет і у випадку доведення злочину в суді облгази Фірташа може чекати справедлива конфіскація.

Позиція захисту Фірташа цинічна і нахабна, як і його попередні газові схеми. Він намагається перекласти плату за оренду газорозподільних мереж на населення. Найгірше, що в змові з ним кілька урядовців – віце-премєр Володимир Кістіон, міністр енергетики Ігор Насалик, міністр економіки Степан Кубів, що взялися легалізувати такий варіант. А впливові ЗМІ стали рупором Фірташа і цькують Генпрокуратуру.

При чому я маю на увазі не Інтер, уявіть – “Дзеркало тижня”, яке перше почало розслідування злочинної схеми “Росукренерго” в далекому 2006, опублікувало статтю “Генпрокуратура проти облгазів: хто заплатить за оренду, якої за законом немає?“, якій місце хіба що на сайті “Газтека” Фірташа.

А все тому, що 23 березня 2018 р. Генеральна прокуратура України звернулась до Господарського суду м. Києва з позовами в інтересах держави в особі Фонду державного майна до Міністерства енергетики та вугільної промисловості та приватних облгазів, а саме: ПАТ “Полтавагаз”, ПАТ “Волиньгаз”, ПАТ “Харківгаз”, ПАТ “Рівнегаз” і ПАТ “Львівгаз”.

Ключовим у зазначених позовах є захист порушених майнових прав держави, адже приватні облгази, основним власником яких є вітчизняний олігарх Д. Фірташ, понад 20 років безкоштовно використовують газорозподільних систем та їх складові, власником яких є держава.

Весь цей час держава, як повноцінний власник, нічого не отримувала від облгазів за використання цього майна, оскільки відповідними договорами не передбачено було внесення будь-якої плати до державного бюджету.

В серпні 2012 року Уряд Азарова постановою N770 прийняв рішення взагалі передати в повне безоплатне користування облгазів зазначені майно.

Це продовжувалось би ще довго, якби не Майдан. Післямайданівська Верховна Рада України весною 2015 року прийняла новий Закон “Про ринок природного газу”, стаття 37 якого прямо заборонила приватним облгазам використовувати державні газорозподільні системи на праві господарського відання, тобто безоплатно. Оскільки зазначений Закон набирав чинності з 1 жовтня 2015 року, фактично саме з цієї дати повинно було бути припинено безоплатне використання державного майна і за це мав відповідати Кабінет Міністрів України.

Однак, розроблений НАК “Нафтогаз України проект постанови про перехід на платне використання державних газорозподільних систем починаючи з листопада 2015 року успішно блокувалася корумпованими чиновниками міністерств та НКРЕКП, а потім і у Кабінеті Міністрів України. Тільки завдяки тиску ряду народних депутатів України, насамперед Антона Геращенка, Кабінет Міністрів України аж 21 лютого 2017 року спромігся прийняти постанову N95 “Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових”. Але при цьому, з подачі незрозуміло навіщо створеної у Секретаріаті Кабміну робочої групи, керівником якою був Кістіон, явно в інтересах приватних облгазів, замість сторони договору, якою передбачалося визначити НАК “Нафтогаз України” (як державну компанію), було визначено Міненерговугілля.

Відтоді Уряд в цій темі почав працювати не в інтересах держави, а в інтересах Фірташа.

Зокрема, робоча група знизила відсоток відрахувань за користування державним майном (з 15 до 10% відносно його залишкової вартості). А ця залишкова вартість державних газорозподільних систем складає понад 4,7 млрд. гривень! Також стало зрозуміло, що НАК “Нафтогаз України” посунули сторону, щоб унеможливити ревізію газорозподільних систем, що багато років були не доступні до контролю з боку держави. За ці роки, особливо у період з 2011 по 2012 рік, кількість об’єктів, що перебувають на балансі облгазів, насамперед групи Д. Фірташа, зменшилася на десятки тисяч одиниць.

І найголовніше “зло”, яке вчинили урядовці. Згідно постанови КМУ N95 були чітко вказані терміни – Міненергетики повинен був укласти відповідні договори з приватними облгазами, щодо плати оренди, які “набиратимуть чинності з 1 травня 2017 року”. Тобто плата за оренду газорозподільних мереж повинна була піти в бюджет ще в травні минулого року, а це майже 1 млн. 300 тисяч грн. в день.

Однак, щоб Фірташу та іншим власникам облгазів не платити, Міністр Міненерговугілля Ігор Насалик уклав замість нової угоди, так звану додаткову угоду N1 до старих договорів господарського відання, таким чином “цементуючі” існуючі договірні відносини з облгазами. Плюс в цій додатковій угоді зафіксовано – увага!!! – що “віддрахування облгазами до державного бюджету будуть здійснюватися лише у разі, якщо НКРЕКП включить такі відрахування до тарифу на послуги розподілу природного газу”.

Тобто, Насалик з Фірташем, домовилися перекласти плату за оренду на населення. Обдурити всіх!

Адже підняти ціну на газ для населення на суму, яку повинен платити Фірташ та інші власники приватних облгазів за використання державного майна, можна лише уявити який справедливий резонанс та обурення це викличе в суспільстві.

Тому проблема зараз заведена в глухий кут – ніхто ні за що не платить, ніхто ні за що не відповідає. І розрубати цей вузол може лише органи слідства.

По-суті, це вже навіть не злочин Фірташа, а міністра Ігоря Насалика, та інших вище перерахованих урядовців.

Будемо сподіватися, що Генеральна прокуратура України розбереться в цих діях чи то бездіяльності Кістіона, Насалика, Кубіва. Адже кримінальне провадження за N42017000000000445, зареєстроване нею ще на початку 2017 року, стосується статей 364 і 367 Кримінального кодексу України, тобто тих кримінальних правопорушень, які стосуються посадових осіб органів державної влади.

Також Генеральна прокуратура України змушена ставити питання про визнання недійсними договорів господарського відання на використання газорозподільних систем, укладених ще за часів Азарова. Слід зауважити, що і наказ про затвердження форми таких договорів Насалик скасовувати явно не поспішає, хоч відповідні положення постанови Кабінету Міністрів N770, на підставі якої вони були укладені, скасовано ще у вересні 2015 року.

Варто порахувати збитки, заподіяні державі, а вірніше державному бюджету. Судіть самі: починаючи з 1 жовтня 2015 року кожен день державний бюджет мав би отримувати 1 млн. 233 тис. гривень в якості відрахувань за користування майном державних газорозподільних систем та їх складових. Реальна сума збитків держави лише по цих п’яти облгазах може сягати декількох млрд. гривень!

На завершення хочеться подякувати Генеральній прокуратурі України: шановні колеги, ви все робите правильно. Адже вже держава має правильно розпорядитися належним їй майном, можливо утворивши для цього державного оператора газорозподільних систем. До речі, такі пропозиції вже надходили від ряду народних депутатів України і навіть у Верховній Раді України зареєстровано відповідний законопроект за N6314.

Хочеться також почути відповідь, чому Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Кубів С.І., за моєю інформацією, без отримання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України в кінці вересня 2017 року відкликав з Верховної Ради України урядовий законопроект N6716 “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей управління об’єктами державної власності”, який визначав механізм передачі в оренду і концесію державних газорозподільних систем та їх складових. Більше того, Мінекономрозвитку не збирається його доопрацьовувати і вносити повторно. Знов приватне замовлення, від того ж таки Фірташа?

 

ЗВІТИ ПРО РОБОТУ

 

Перемоги 2017

За підсумками 2017 року мені однозначно є чим перекрити витрати на мене. При чому «стотисячкратно». Адже моя боротьба за конфіскацію 1,5 млрд. доларів США корупційних коштів Януковича закінчилася результатом – ці кошти перераховані в Державний бюджет... (читати далі…)

 

Перемоги 2016

Найбільше досягнення моєї депутатської роботи в складі парламенського Комітету з питань нацбезпеки і оборони – забезпечення небюджетного фінансування оборонних заводів... (читати далі…)

 

Перемоги 2015