Щоб усунути мафію від влади - 

треба конфіскувати її гроші

МАФІЯ – СМЕРТНА

Команда губернатора Одеси блокує запуск Одеського НПЗ, як державного, через інтереси Курченка

Зараз перед новим керівництвом Міністерства палива та енергетики стоїть відповідальне завдання – запустити Одеський нафтопереробний завод, як державне підприємство. Це дасть державі унікальну можливість впливати на ціни на ринку палива в Україні.

Цей завод нині арештований в рамках “справи Курченка” і вітчизняне законодавство дає можливість запустити його роботу, як державного, щоб підприємство не занепадало, а працівники отримували зарплатню.

Однак відбувається жорстке блокування як запуску заводу, так і розслідування “справи Курченка”. Зокрема, довгий час хід розслідування штучно блокувався заступником генпрокурора Віталієм Каськом, потім естафету перехопив його приятель Давид Сакварелідзе, як очільник Одеської прокуратури, яка здійснює процесуальний нагляд над слідством у “справі Курченка”.

Касько гальмував слідство через очолюване ним міжнародне управління генпрокуратури. Адже, в часи режиму Януковича, Курченко виводив мільярди, які повинні були піти в латвійські банки на сплату податків за ввезене паливо, також він “мив” гроші і для інших посадовців режиму Януковича: Ставицького, Арбузова, Злочевського, Іванющенка. Всі ці факти були зібрані латвійськими правоохоронцями в одну кримінальну справу, порушену за фактом відмивання коштів. Так от, Віталій Касько свідомо блокував комунікацію між латвійським та українським слідством. Зокрема, не була сформована спільна слідча група, не виконані міжнародно-правові доручення з Латвії, це стало перешкодою розпочати процес перейняття справи. Робота Каська в інтересах Курченка призвела до того, що Латвія зараз уникає контактів з українською стороною по цій справі. Нажаль, Латвія також зацікавлена в бездіяльності українського слідства, адже в такому разі 80 млн. доларів будуть зараховані в бюджет Латвії.

Однак, не зважаючи на такий букет проблем, треба пробивати стіну. Наприкінці минулого року, в обхід Каська, генпрокурор Віктор Шокін направив міжнародно-правове доручення до Латвії, де визначив процесуального прокурора у “справі Курченка”-Олександра Кашульського, як уповноваженого на ознайомлення з латвійською справою. З надзвичайними зусиллями це було погоджено. Проте Кашульський встиг лише ознайомитися з першим томом справи, де йшлося про відмивання Курченком мільярдів для Ставицького, з частковим перерахуванням коштів на швейцарську компанію, де в назві фігурувало слово “Янік” (певно щоб не заплутатися). Прокрор не встиг отримати доступ до рахунків в Латвійських банках, що надзвичайно потрібно для українського слідства, адже зразу після першого візиту в Латвію, начальник Кашульського-керівник Одеської прокуратури Давид Сакварелідзе відсторонив його від “справи Курченка. При чому, він навряд чи не був обізнаним, з якими складнощами вдалося домогтися допуску Кашульського до матеріалів латвійської справи. Однак відстороненням репресії не обмежилися. Паралельно було розпочате замовне переслідування родини Кашульського. Так, 24.03.2016 його батьку було вручено повідомлення про підозру в кримінальній справі, яку ініціював Котовський міжрайонний прокурор Галактіонов О.І., який підпорядкований Сакварелідзе.

В цьому контексті не можу не згадати, як Касько незаконно отримав та приватизував дві службові квартири генпрокуратури в центрі Києва, а Сакварелідзе була обіцяна одна з трьох квартир в “Королівських садах” на Французькому бульварі, які керівництво Одеської ОДА отримували у вигляді “відкату” за виділення землі під елітну забудову. На цьому фоні я хочу показати “злочин”, який інкримінують батьку “зачищеного” зусиллями Сакварелідзе прокурора в справі Курченка. Так от, старшого Кашульського звинувачують в тому, що кілька років тому він на власній земельній ділянці демонтував об’єкт комунальної власності -будівлю майстерні чим, згідно матеріалів справи, наніс збитки місту в розмірі 72 тисячі грн. Про штучний замовний характер цієї справи свідчить той факт, що коли ця майстерня… 1945!!! року будівництва була передана на баланс Котовської міськради, в 2003 році, вона вже мала балансову вартість – 0 грн. А коли після цього пройшло ще кілька років і Міськрада в 2007 році дала дозвіл на її знос підприємству Кашульського, в неї вже був обвалений дах та впало дві стіни.

Все це однозначно свідчить про замовний характер справи. Тому я звертаюся до нового керівника Одеської прокуратури із закликом повернути Кашульського у справу Курченка та припинити політичне переслідування його батька. Тим паче, що я переконана, що це робилося з метою блокування слідства “по справі Курченка” зі сторони команди одеського губернатора. В свою чергу це робилося з метою блокування запуску Одеського нафтопереробного заводу, як державного підприємства. Адже завод арештований в рамках саме цієї справи.

Зауважу, що протягом кількох місяців Сакварелідзе блокував підключення заводу до електроенергії, що унеможливлювало його запуск.

Тож є всі підстави вважати, що все це відбувається з причини банального “конфлікту інтересів” першого заступника одеського губернатора Володимира Жмака.

Нагадаю: Жмак прийшов на посаду першого заступника одеського губернатора з посади гендиректора “Роснафти-Україна”. Зокрема, він був директором “Роснафти-Україна” в часи режиму Януковича, коли російське бюджетоутворююче підприємство користувалося послугами младоолігарха, щоб не платити податки в держбюджет України. Тому значна частина нафтопродуктів арештованих у “справі Курченка” фактично належала “Роснафті”. До свого призначення на посаду першого заступника губернатора Одещини, Жмак був активним учасником кримінального процесу у “справі Курченка”, відомо про цілу низку його заяв в генпрокуратуру, де він відстоює інтереси “Роснафти” та Курченка. І схоже, що він продовжив працювати на старій роботі й після призначення на посаду заступника губернатора і саме тому активно блокував запуск Одеського НПЗ, як державного. І схоже, навпаки, намагався вивести його з під арешту в інтересах колишнього власника.

Підтвердження цьому є в мейлі Жмака, який “зламали” хакери нардепа Голубова. В цій пошті я знайшла інформацію не лише про квартиру в “Королівських садах” на Французькому бульварі, яку мав отримати Жмак у вигляді “відкату” за виділення землі для будівництва Аднану Ківану (до речі, головному благодійнику фонду Саакашвілі “На благо Одеси”).

Ось прінт-скрін цього листа.

111-gmak

Окрім “шкурно-квартирних”, в пошті Жмака були листи, що можуть свідчити про його причетність до діяльності проти державних інтересів в питаннях Одеського НПЗ. Зокрема, це випливає з переписки Жмака з юристом Віталієм Пастушенком, що намагався вивести Одеський НПЗ з під арешту.

222-gmak

Зверніть увагу на зміст цього листа, а потім відкрийте в Єдиному реєстрі судових рішень згадане рішення суду. Тоді ви зрозумієте, що адресат листа Пастушенко свідчить, що він є юристом фірми “Нафта регіон сервіс”, що претендувала на Одеський НПЗ. Про це чорним по білому прописано в рішенні суду. Ось його прінт-скрін.

333-onpz

Тобто схоже на те, що юрист звітував перед першим заступником губернатора про заходи з витребування Одеського НПЗ на приватну користь.

Цитую позовну заяву, яку Пастушенко, як представник позивача, надіслав Жмаку: “Позивач має на меті ціль, що в разі задоволення позовних вимог ТОВ “Нафта регіон сервіс” за позовом до посадових осіб ТОВ “Торговий дім Ветек” та ПАТ “Одеський НПЗ”, позивач зможе задовольнити дані грошові вимоги за рахунок майна ТОВ “Торговий дім Ветек” та/або за рахунок майна ПАТ “Одеський НПЗ”.

Ця переписка відбулася 16 липня 2015, тобто після призначення Жмака на посаду заступника одеського губернатора. Його призначення відбулося в кінці червня.

Аналізуючи, до речі, даний позов сайт “Ліга” писав наступне: “Не под диктофон участники топливного рынка рассуждают, что Нафта Регион Сервис может действовать в интересах самого Курченко, который хочет продать или передать завод, или это третья сила, методы которой напоминают действие группы Приват. В своем иске компания требует от Министерства юстиции отменить внесение в свой реестр ведомостей о договоре залога движимого имущества завода. Другим иском, компания добивается отмены кредитного договора, обязательства по которому являются предметом залога. Отменить внесение в залоговый реестр необходимо любому претенденту на НПЗ. Без этого никаких сделок с имуществом завода не может быть”.

Отож контакти першого заступника губернатора Жмака з юристом, що веде справу приватних зазіхань на майно Одеського НПЗ, дає розуміння того, чому команда Одеського губернатора блокує запуск цього заводу, як державного. А також дає розуміння ситуації з блокуванням розслідування “справи Курченка” та відстороненням і політичним переслідуванням прокурора, який отримав доступ до матеріалів слідства в Латвії.

До речі, тим хто сумнівається, що я посилалася саме на переписку Володимира Жмака, пропоную ще один прінт-скрін з пошти в темі НПЗ. Це лист Жмаку від Муратова – директора одного з департаментів Одеської ОДА, де останній дублює його на дві адреси Жмака, одна з яких офіційна.

444-gmak

Або ось ще один прінт-скрін, де листувальник “обізвав” поштову адресу v177r@yahoo.com: “Володимир Жмак”.

443-gmak

Тож можна зробити висновки, що запустити роботу Одеського НПЗ, як державного при Мінпаливенерго доведеться не зважаючи на опір та дискредитацію з боку керівництва Одеської області та близьких до Саакашвілі нардепів. А як інакше? Адже у Мінпаливенерго в цьому питанні державні інтереси, а в команді одеського губернатора чітко прослідковується банальний корупційний “конфлікт інтересів”.

Про що мріють ті, хто задумали вкрасти мільярд $? Аve, Caesar, morituri te salutant

Я замислилась над цим, коли за Януковича розслідувала, як Фірташ організував крадіжку газу вартістю два мільярди $, це три Камази стодоларових банкнот. Такої суми живих грошей не бачать навіть акули великого бізнесу. Тому цікаво стало: на що можна з кайфом потринькати мільярд?