Народ, примусимо Зеленського включити в списки героїв-фронтовиків

0
62

Один «зелений» якось сказав  мені в ефірі, що народ бачить мене і всіх інших депутатів без розбору в гробах. «А  хороших депутатів куди?»  «Хороших  – в хороші гроби». Мовляв, в Раду нові обличчя.  Мовляв, ви просто здохніть, звільніть дорогу.  Я задумалася, навіть не про себе, не про справедливість чи несправідливість, а про логіку даної (дуже  привабливої!!!) для людей тези.  І згадала, що у 2014 суспільство  вже вибирало у Раду нові обличчя. З однією  різницею, що тоді нові обличчя народ вибирав серед месників\героїв  (героїв Майдану, добровольців, воїнів, борців з корупцією),  а  тепер серед… акторів.

І я бачу, що це головна проблема нині в країні, адже, погодьтесь, що Зеленський був обраний на хвилі антигероїки.

Ця хвиля піднімалася поступово і досягла апогею. Вона  накочувала природньо, бо, погодьтесь, далеко не кожен громадянин України  до сих пір  готовий  віддавати хоч дещицю за таку цінність, як власна держава. Але є інші, які готові були віддати трохи чи навіть все, враховуючи власне життя. І, в принципі, ці перші повинні були би бути вдячні тим другим за захист і жертовність. Однак, людська природа не сприяє вдячності. Тому перші, щоб  реабілітувати свою диванну позицію нагнітали, що герої якісь не такі, що краще взагалі не бути героєм, ніж бути поганим героєм. Що війну взагалі почали щоб наживатися, що наша хата з краю. Цьому підігравали різномасті політичні сили, які вважали, що чим  гірше у країні, чим більше розчарований народ  – тим краще їм для піару.

Так, за кілька років ми дожилися до суспільної думки, що  Майдан  розстрілювали «майданівці», що священна оборонна війна це бізнес на крові, що військові женуть контрабанду тощо…

Тому і дійшли до того, що в суспільній свідомості, якщо за останні роки в цій країні ти став героєм хоч якогось політичного чи державницького  сюжету –тобі один вирок – здохни, як все старе. У кращому випадку тобі суспільство присудить  хороший гроб. А народу потрібні нові обличчя у яких жодного політичного бекграунду.

Є ще одна психологічна причина чому  у державних політичних справах герої стали не трендові і програли…акторам? Тому, що для любові  народної герою потрібно здійснювати подвиг (регулярно, а це не під силу жодному Гераклу) і ще й виправдатися (що дуже не просто) чому він «в танку не згорів», а актору для любові народної достатньо грати героя. По понеділках червоноармійця, по вівторках бандерівцях, по середах героя-коханця, у четвер згоріти в танку, а в п’ятницю спалити  Раду…

Причин, насправді, багато… Але я не про причини, я про те наскільки, це  шкідливий і дуже небезпечний для держави тренд.

Зеленський в своїх списках зараз проведе в Раду будь-кого, а «Слузі народу» щоб зайти в Раду не важливо спиратися на героїв, в суспільстві це вийшло з моди. Але державі це важливо….

Тому  я закликаю свідомих користувачів соцмереж тиснути на  команду «Зе», щоб герої війни були представлені в списку «Слуги народу» та на мажоритарні  від «Слуги народу».

Бо мене хвилює доля країни. Я хочу бути впевнена в незмінності державного курсу, що ми не втратимо його  через тимчасовий сплеск антигероїки.  Депутати з фронту не дадуть Зеленському схибити з державного курсу. Вони не допустять ширки з опоблоком, різних самовбивчих референдумів та інших дурнуватих ініціатив, що загрожують країні.

І це не правда, що ВР потрібні лише професійні юристи. ВР, в першу чергу, преставницькій орган, він представляє народ.  Він – дзеркало  суспільства, і потрібно щоб ВР віддзеркалювала найкращу, найсвітлішу, найсимпатичнішу натхненно-героїчну міну нашого суспільства.

Так що шановні патріоти, треба  попрацювати, але примусити Зеленського включити у виборчі  списки героїв з фронту.

А ще можна нагадати Зеленському, що це вони, актори, найбільше  зацікавлені в героях. Різних фронтів. Бо це герої  бережуть затишні куточки перед блакитним екраном, де в тиші і мирі відбувається споживання акторського продукту. Це актори в першу чергу повинні боятися планового  відключення електроенергії і згасання телевізорів через дефолт,  або,  коли  дивани з виборцями/глядачами  провалюються у воронку від граду. Тому їм потрібні ті, що все віддадуть, щоб такого не допустити і ті, що знають як цього не допустити.