Щоб усунути мафію від влади - 

треба конфіскувати її гроші

МАФІЯ – СМЕРТНА

Темники Портнова. Чому їх відпрацьовує Лещенко?

У Андрія Портнова є молодша сестричка – суддя Олена Ісаєвська. У її скромному напрацюванні поміж рішень про виплату аліментів та штрафів за порушення ПДР є одна ухвала про стягнення … 400 млн. $. Майже півмільярда! Заради цього брат і влаштував її в Печерський суд, бо це була ухвала в його $ інтересах.

І хоча ця історія 2013 року, вона має прямий стосунок до того, що Україна ніяк не може повернути в державний бюджет майже 2 млрд. $, вкрадених Януковичами та арештованих у нас після Майдану. Тому це розслідування про сьогодення.

Зауважу, це просто таки голлівудський сюжет про мафію, що не обмежена державними кордонами. Проте, на жаль, це не кіно, а українські реалії.

Отже, літом 2013 року сестра Портнова винесла ухвалу, згідно якої з компанії «Інтерфандінг Фасілітез Лімітед» на користь АТ «БТА Банк» підлягала примусовому стягненню чималенька сума в розмірі більше 400 млн. доларів США (або її еквівалент у фунтах стерлінгів на дату платежу).

bta-isaevska

За це рішення родина Портнова отримала щедрі «комісійні» від офіційної казахської влади. Адже мова йшла про знищення казахської опозиції Нурсултаном Назарбаєвим – пожиттєвим правителем Казахстану, який невдовзі визнав анексію Криму.

Власником «Інтерфандінг Фасілітез Лімітед», яку розлучали з коштами, на той момент був репресований казахський політик мільярдер Мухтар Аблязов. АТ «БТА Банк», на користь якого було прийняте рішення, – це казахський банк, створений тим самим Аблязовим, але націоналізований Казахстаном в 2009 році. Тобто, ставши державним, банк почав стягувати активи Аблязова, як свої застави, і таким чином офіційний Казахстан роздягнув до нитки опозиціонера при чому в правовій площині. (От би Назарбаєва в українську генпрокуратуру! – авт.)

president

Чому родина Портнова взяла на себе роль ката казахської опозиції (як вважає сторона Аблязова) чи то борця за повернення виведених з Казахстану активів заради поповнення державної скарбниці (як вважає офіційна Астана) пояснюється дуже просто. Портнов на цьому добре заробив.

Справа в тому, що Аблязов в свій час інвестував в Україну пару мільярдів доларів. І коли Назарбаєв почав «зачистку» фінансової імперії Аблязова, в тому числі і в Україні, задля синергії залучив до співпраці привладного, що при Тимошенко, що при Януковичі, юриста-рейдера Андрія Портнова. За це офіційна Астана дала можливість Портнову з середини 2009-го до середини 2015 року володіти офшорами (можливо частково, а може і повністю), на які припадало майже 50% статутного капіталу української філії «БТА Банку». Тобто отримувати частину заробітку банку.

В 2009 році інформація про це навіть просочилася у ЗМІ. Ось, наприклад, новина на сайті «Економічної правди».

bta-portnov

Тоді ж, в серпні 2009 року Портнов поставив в керівництво українського «БТА Банку» свого Вадима Фесенка. Адже, в юридичній фірмі з красномовною назвою «Портнов та партнери», Фесенко завжди був тим самим партнером. А в кінці 2010 року цей же Фесенко був призначений на Банкову в крило Адміністрації Президента, де розташовувався Портнов, щоб наглядати над судовою системою.

Цей нагляд в свідченнях екс-судді Оболонського суду Києва Олени Мамонтової, полягав в тому, що Фесенко особисто в розпал Революції Гідності вимагав від неї найсуворіше карати активістів Автомайдану.

До речі, Портнов системно переслідував «автомайданівців». «Портновець» Фесенко з АП дзвонив суддям, «портновці» у ВР Пилипенко та Писаренко зареєстрували законопроект з пакету так званих «диктаторських законів» про покарання за проїзд в автоколонах…

Все це я згадую, щоб продемонструвати, що Фесенко – іпостась Портнова, і те, що він очолив «БТА Банк», це справді означало, що туди зайшов Портнов. По суті, казахи дали в тимчасове користування Портнову цілий банк. Він не забарився цим скористатися.

Зокрема, СБУ зараз розслідує епізод, коли одна з приватних фірм підконтрольних Портнову, отримала від АТ «БТА Банк» кредит в 20 млн. доларів. Ці кошти в момент були перераховані на рахунки офшорних компаній. Далі Портнов, використовуючи своє службове становище, забезпечив рефінансування державним «Укрексімбанком» кредитних зобов’язань фабрики перед «БТА Банком». Таким чином, Портновим було організовано самофінансування за рахунок державних коштів.

Також материнська структура «БТА Банку» віддала в користування українській філії, а отже Портнову, «віджатий» у Аблязова шикарний бізнес-центр «Євразія». Захопленням цієї жирної нерухомості займався особисто Портнов (отримував всі необхідні рішення суду, фальсифікував матеріали кримінальної справи). За це Казахстан, дав можливість Портнову отримувати прибутки від оренди офісів в «Євразії».

evrasia1

evrasia2

Тобто українською філією «БТА Банку» та БЦ «Євразія» Портнов користувався як своєю власністю. Клопіт своїм «казахським друзям» натомість він компенсував цілою низкою послуг.

Зокрема, Портнов фальсифікував та рухав кримінальну справу проти Аблязова в Україні. За поданням нашої країни (!!!) в часи Януковича Мухтар Аблязов був арештований у Франції. Погодьтесь, для Назарбаєва це було дуже важливо, щоб зняти левову частку звинувачень в політичних переслідуваннях Аблязова з офіційної Астани. А Президент України Віктор Янукович в свою чергу вважав справою честі допомогти Назарбаєву у знищенні опозиції. Отож Портнов потрапив в саме яблучко.

Перед тим, як продовжити далі, хочу зауважити, що так, як Назарбаєв знищив Аблязова, так українська влада мусила би знищити Януковича. Відмінність лише в мотивах, а методи повинні бути такі самі. Як Назарбаєв «зачистив» опозицію, так ми повинні були знищити, ні не опозицію, а ворогів державності, що пограбували Україну, роздмухали полум’я сепаратизму, а зараз допомагають Путіну в кривавій агресії. У нас свята мета – Україна. Щоб захистити її, ми повинні забрати у «колишніх» всі фінансові ресурси, як Назарбаєв забрав у Аблязова. Ключове слово – всі! І в країні, і за кордоном. Так, офіційний Казахстав витратив на процеси проти Аблязова, на дорогих юристів в Британському та інших європейських судах близько 1 млрд. доларів, дозволив всім бажаючим «портновим» світу відгризти від фінансової імперії Аблязова шматки та шматочки, але в результаті опозиція в Казахстані зникла, як явище.

У нас же, повторюю, не опозиція, а вороги країни – розкошують. «Януковичі» продовжують володіти необмежними фінансами. Ми навіть арештовані в Україні після Майдану активи «колишніх» не можемо повернути в бюджет. Адже «колишні» купують депутатів і в роздріб і оптом. У нас, бачте, навіть політики народжені Майданом взяли за моду захищати права Януковича. Вони волають: «Не чіпайте вкрадені гроші! Нас покарає Європейський суд!». А ось Президенту Казахстану було начхати на ЄСПЧ, куди подав скаргу «жертва режиму» Аблязов. Адже хіба хтось почув Аблязова за всі ці роки? Схоже, що ні. Звісно окрему роль в цьому зіграв друг Назарбаєва – Путін, який допомагав всім чим міг офіційному Казахстану на міжнародній арені, навіть організував викрадення дружини та дочки Аблязова в Італії. За це Назарбаєв віддячив Путіну, визнанням анексії Криму. Все просто до зубного скреготу: ти мені, а я тобі. А ми, українська влада, жуємо соплі, розмірковуємо про права Януковича, та навіть продовжуємо портновську тему цькування казахської опозиції з боку офіційної України.

І не подумайте, що я захищаю Аблязова. Вибачте казахи, в моїй країні важка ситуація, і я не переймаюся, що там з вашою опозицією, владою та екс- олігархами. Я то і в Казахстані ніколи не була. Максимум, що мене пов’язує з цією країною, я колись прикувалася на коліях перед потягом «Київ-Акмола».

Мене, як представника української влади, обурює в цій історії те, що в Україні після Майдану є повне сприяння справам Портнова в царині повернення виведених з Казахстану активів в казахський бюджет, а також повне сприяння справам Портнова щодо недопущення повернення в наш держбюджет активів, вкрадених Януковичем.

Чому «повернення активів», яке ми робимо для офіційного Казахстану (цілий перелік судових рішень після Майдану), ми не можемо зробити для себе – України. Тому що Портнов проти?

Лише тому що Портнов проти?!!

Це питання Сергію Лещенку. Колективному Лещенку, всій секті, так званих «грантожерів-антикорупціонерів-младореформаторів-чумаків-шабуніних-каськів-демальнсівців-європтимістів», серед яких він є моральним авторитетом. Чому в єдиному пориві ви відпрацьовує темники Портнова?

Чому я вказую на Портнова?

Тому, що після Майдану інструмент повернення активів «колишніх» втрапив у руки Портнова. Як так сталося?

Історія цього сягає ще часів прем’єра Тимошенко, коли Портнов найнявся представляти інтереси держави Казахстан в так званій справі БТА-Банку, яка була не чим іншим, як розправою Нурсултана Назарбаєва над Мухтаром Аблязовим – казахським олігархом та його політичним конкурентом.

При Януковичі Аблязов був арештований в Італії за поданням держави Україна, яке організував Портнов. Далі Портнов допомагав повертати в Казахстан активи Аблязова, інвестовані в Україну. Допомагав всією родиною. Зокрема, сестра Портнова – суддя Печерського суду – легалізувала передачу Казахстану 400 млн. доларів.

Задля контролю в генпрокуратурі над справою Аблязова Портнов багато років наповнював «міжнародку» ГПУ своїми кадрами, це дало йому підстави запевнити офіційний Казахстан, що не варто відмовлятися від його послуг і після Майдану. Мовляв, він здатен і надалі утримати на посадах своїх людей і забезпечити незмінність лінії української генпрокуратури і навіть не проблема, що Казахстан визнав анексію Криму.

Дуже зручно для Андрія Портнова, генпрокуратуру після Майдану очолив представник «Свободи» Ігор Махніцький, бо у львівській облраді у фракції «Свободи» працював депутатом батько вірного «портновця», автора диктаторських законів нардепа Володимира Пилипенка.

Через Пилипенків, Портнов пролобіював свого заступника генпрокурора, щоб пильнував справу Аблязова. Він поставив людину з досвідом, що вже працювала в ГПУ на нього, Портнова, в тій самій справі БТА-Банку в 2009-2010 році.

Так в ГПУ з’явився… Віталій Касько. Легка рука Портнова! Позаяк заступник з «міжнародки» в генпрокуратурі це не лише справа Аблязова, це і повернення активів «колишніх», ставленик Портнова всівся на золоті яйця і звісно не повернув ні копійки. А як людина Портнова могла повертати вкрадене «януковичами»? Бджоли проти меду?

Безсоромну бездіяльність Касько прикрив активною комунікацією з західними посольствами, «грантожерами», нардепом Лещенком і колективним Лещенком.

Єдиний меседж, який транслював Касько – «зрада, генпрокурор все здає». З часом в риториці Каська змінювалися лише прізвища генпрокурорів: спочатку Касько говорив про зраду Махніцького, потім Яреми, потім Шокіна. Особливий цинізм полягав в тому, що часто автором «зради», був він сам – Касько. Однак талановито, звалював програші на міжнародному поприщі генпрокуратури на своїх керівників. Я сама стала свідком, коли Касько згідно своїх посадових обов’язків не надіслав міжнародно-правове доручення в латвійську генпрокуратуру по справі Курченка, зате все його коло спілкування, по-секрету, дізналося, що Латвію блокує Шокін.

Завдяки «зливам» з кухні генпрокуратури, він увійшов в довіру до Лещенка, здружився і крутив ним, як хотів. Так поступово у нас росла армія Портнова. І приклад Каська яскраво демонструє, що піар та підтримка власників телеканалів в сучасних умовах важливіший за конкретний результат. Адже Касько не повернув ні копійки активів, зате ледь не зробив карколомну кар’єру антикорупційного прокурора чи навіть генпрокурора. Завадила лише притаманна таким нарцисам жадібність: спалився на отриманні від генпрокуратури VIP-квартири.

І назвуться корупціонери-антикорупціонерами

Однак Касько був не єдиний патрон в обоймі Портнова в темі блокування повернення активів. Портнов інтегрував цілий перелік своїх кадрів в державні та громадські структури для роботи в цьому напрямку.

Зокрема, звернемо увагу на державну та громадську роботу юридичної фірми «Арцінгер», ще одного стовпа «портновщини». Перше: нагадаю, що в 2013 році Касько був партнером цієї юрфірми, і працюючи в генпрокуратурі приховав протокол допиту дрезденського слідства, в якому йшлося, що схеми відмивання коштів Курченком в Австрії супроводжував український «Арцінгер».

Друге: звернемо увагу на місцезнаходження шикарного офісу «Арцінгера». Він займає весь 5-ий поверх шикарного бізнес-центру «Євразія».

Це саме той бізнес-центр, який на замовлення «казахів» Портнов особисто «віджав» у Аблязова в справі БТА-Банку. Тут же знаходиться офіс українського БТА-Банку, в керівництві якого з 2009 року працюють особи з найближчого оточення Портнова. Чи можна повірити, що офіс «Арцінгера» тут розмістився випадково? А якщо до цього додати, що особисто Портнов влаштував Каська в «Арцінгер» в 2013 році? Все це лише збіг? Чи все-таки «Арцінгер» – фірма не чужа Портнову?

До речі, в часи Януковича «Арцінгер» забезпечував юридичну підтримку цілої низки мега-корупційних схем Сім’ї, і схоже, що замовлення підкидав на п’ятий поверх «Євразії» саме Портнов.

Так Касько та інші «арцінгерці» до Майдану клепали корупційні схеми, а після Майдану та сама «комашка» за підтримки корисних ідіотів переключилися на захист ними же вкрадених активів.

Щоб захистити старі схеми «арцінгерці» пішли в держструктури, якщо не на посади, то в громадські ради. А також «Арцінгер» взяв під контроль «грантожерські» організації. Наприклад, членом правління Трасперенсі Інтернешнл в Україні ( ця організація вважається найвпливовішим експертом з антикорупції в середовищі посольств Західних країн) став керуючий партнер «Арцінгера» – Тімур Бондарєв. А публічний спікер Трансперенсі – Сергій Лещенко. Це ще один номер, як Портнов зміг «танцювати» Лещенка.

Кульмінацією діяльності портновського злочинного угрупування стало блокування «спецконфіскації» арештованих активів.

Ще раз повторю, якщо хтось не звернув увагу: портновське кодло юристів, заблокували «спецконфіскацію» тому, що мова йде про кошти, які вони самі крали, але не докрали.

Адже, якщо говорити про ті мільярди, заради повернення яких в держбюджет ініційований закон про «спецконфіскацію», то мова передовсім йде про кошти, арештовані в державному «Ощадбанку» у справі Арбузова на рахунках цілого переліку офшорок. Їх назви можна знайти в Єдиному переліку судових рішень. Зокрема тут:

Однак, якщо проаналізувати інформацію навколо цих фірм, виходить, що Арбузов був лише менеджером в схемі збагачення Сім’ї.

Адже два британських офшори з «переліку Арбузова», в латвійському приватбанку пов’язані з групою компаній, що володіють вертолітним майданчиком Януковича на дніпровських схилах, дачею Януковича в Криму, продали в Україну так звані «вишки Бойка».

Інші три компанії Квітен, Сабулонг та Квікпейс з «переліку Арбузова» в державному «Укрексімбанку» в 2013 році були передані в заставу під кредит для компанії Курченка – «Ветек Медіа Інвест».

Рахунки всіх вище згаданих фірм були арештовані, кошти в Латвії. І нагадаю, особисто Касько блокував співпрацю з латвійським слідством.

Тому що Касько, як партнер «Арцінгера» в 2013 сам клепав ті схеми відмивання коштів. Про це свідчать офіційні дані з податкової зі сплати ПДВ – найбільшим клієнтом в 2013 році «Арцінгера» була фірма Курченка – ТОВ «Укренергоринок». Цю фірму, яку обслуговував Касько та інші юристи «Арцінгера», можна назвати гаманцем Сім’ї. На рахунки цієї фірми перераховувалися гроші, вкрадені в десятках схем. В яких – кожен може дізнатися в Єдиному реєстрі судових рішень. Згідно фінансової звітності за 2012 рік – 1 млрд. доларів, в 2013 фірма звіт не здавала, але впевнена, там фігурувала куди більша сума.

А ще в Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала у справі Каськіва (Нацагенство), що свідчить – «Арцінгер» і там учасник злочину з розкрадання державних коштів.

Вся ця купа фактів свідчить, що «Арцінгер» в часи Януковича розробляв та юридично супроводжував багато корупційних схем. Керували процесом нинішні відомі «антикорупціонери» – Бондарєв та Касько. А роботу йому підкидав Портнов. Отже: і назвуться корупціонери антикорупціонерами…

Всі вони – Портнов, Арбузов, Курченко, Касько спільно кублилися і продовжують тримати один одного. Ось, наприклад, ще один факт в тему: заступник Арбузова в НБУ часів Януковича Валерій Прохоренко зараз не у в’язниці, і навіть не у бігах, а очолює українську філію БТА-Банку.

І нагадаю, що «смотрящим» за справою БТА-Банку в інтересах Казахстану в Україні до сих пір є Портнов.

З цього всього я роблю перший висновок: варто пошукати кінці виведених з України мільярдів «януковичами» в Казахстані.

І другий висновок: найбільшим гальмом в справі повернення вкраденого є та дивна ситуація, що «щуряче кубло колишніх» перебуває під надійним захистом «мишачого кублища» нинішніх єврооптимістів, демальянсівців, антикорупціонерів, младореформаторів та інших грантожерів.

Яскравий доказ тому – блокування колективним Лещенком закону про спецконфіскацію. Це ж треба було Портнову так всіх видресирувати!

Ось порівняйте: це новина від Лещенка на сайті «Укрправди» проти спецконфіскації, а поряд заява «портновця», автора диктаторських законів Володимира Пилипенка, який працевлаштовував в генпрокуратуру Каська. Зверніть увагу – суцільний плагіат!

Проте особливо яскраво керованість грантожерок Портновим демонструє історія Олени Тищенко.

Літом 2015 року вона була призначена, зокрема моїми зусиллями, керівником новоствореного департаменту МВС з повернення активів.

І таке почалося цькування! Все почалося з Портнова, який виклав фото будинку Тищенко за кордоном. І хоча Олена, як юрист працювала за кордоном, і заробила на цей будинок теж не в Україні, «грантожери» «згризли» Олену за місяць. Фейсбучна спільнота гучно святкувала її звільнення, більше всіх радів Портнов у Фейсбуці.

А тепер відкрию вам секрет: причина того, що її розірвали, була та сама, чому я лобіювала її призначення на посаду. В неї унікальний досвід: в 2012 -2013 роках вона працювала юристом у казахського політика-мільярдера Аблязова. Так, того самого Аблязова, якого розривав Назарбаєв, і активи якого в Україні «віджимав» Портнов. Вона працювала до останнього – доки Путін на прохання Назарбаєва не кинув юриста та маму чотирьох дітей (молодшенька, ще не говорила) у московську в’язницю…

Тищенко має унікальний досвід – вона знає, як Казахстан відсуджував активи у Аблязова в західних судах, вона знає, як це зробити для України.

Однак «казахські» друзі Портнова перелякалися, що Тищенко їм загрожує, сам Портнов знав наскільки вона була ефективна у Аблязова, і тому дав команду «фас» Лещенку на її розрив.

Причому історія її знищення яскраво показує, яке «мишаче кублище» ця секта грантожерів.

Першу скрипку в цькуванні Тищенко зіграв Лещенко. Він зняв з Фейсбуку Портнова будинок Тищенко і накатав заяву в ГПУ, що його немає в декларації. При чому він навіть не провів притаманне Лещенку-журналісту глибоке дослідження, що будинок оформлений на юридичну фірму, а корпоративні права Тищенко в декларації вказала. ГПУ (Сакварелідзе) порушило справу. Після того грантожери з папірчиком про «кримінал» пішли в американське посольство, і ті рекомендували Авакову звільнити Тищенко.

Тищенко прийшла до Сакварелідзе з питанням: «Які підстави її кримінального переслідування?» А Сакварелідзе лише лупав очима і запевнював, що він нічого не порушував. Допомогла його помічниця: «А пам’ятаєте, в той вечір, коли ви святкували, до вас підійшов Касько і попросив ваш ключ від реєстру». Так, за електронним підписом Сакварелідзе, Касько порушив справу проти Тищенко. Тобто – відверте шахрайство! Фейкова справа невдовзі була закрита. Але саме вона стала підставою звільнення Тищенко…Хіба не «мишаче кублище»?

Лещенко та його друзі можуть бути справжніми. Вони можуть зробити життя в країні трохи кращим – підтримати «спецконфіскацію» вкраденого Януковичем і поповнити держбюджет на 50 млрд. грн., а натомість вони плетуть штучні сенсації, брешуть, маніпулюють, згодні бути ляльками Портнова.

А реальні людські долі, вплетені в долю країн, взагалі поза тим театром. Не фейкові сенсації Фейсбуку, а могильний холод пустого місця у двухспальному ліжку молодої вдови «фронтовика», чи гірка образа скромної домогосподарки в звичайному супермаркеті за необхідність вибору ціною в 15 грн. між коробкою печива та рукавичками для дитини. Це справжній причинно-наслідковий зв’язок між державою та народом. А у нас «мишаче кублище» та штучні сенсації підмінили державну діяльність.

Про що мріють ті, хто задумали вкрасти мільярд $? Аve, Caesar, morituri te salutant

Я замислилась над цим, коли за Януковича розслідувала, як Фірташ організував крадіжку газу вартістю два мільярди $, це три Камази стодоларових банкнот. Такої суми живих грошей не бачать навіть акули великого бізнесу. Тому цікаво стало: на що можна з кайфом потринькати мільярд?