Я пройшла посвячення в артилеристи

0
13

Я пройшла посвячення в артилеристи – це коли ти стріляєш з гаубиці, а потім маєш честь зробити собі бойову розкраску на обличчі сажою з гільзи, і цією ж гільзою, ще гарячою, б’ють по попі… Ну, така традиція. І я пишаюся!

Бо це було не з серії атракціону для депутата десь на фронті (типу дали стрельнути). Це було серйозне навчання на яке пішло більше 100 повних днів, і я тепер можу не тільки стріляти, а уражати ціль. Наприкінці це був місяць в армії, в статусі солдата (підйом о шостій, шикування, віджимання на асфальті, розрахунки установок для стрільби в противогазі, важкі дні навчань під палючим сонцем в повному обладунку в броніку і з автоматом, а треба зберігати свідомість, щоб безпомилково ділити трьохзначні цифри з ранку до вечора, складати віднімати і видавати команди (буква в ліво буква вправо –розстріл). В жодному разі не можна було сказати замість «лівіше 0-20», «в ліво 0-20» і навпаки. Бо перше стосувалося довороту, а друге спостереження в бінокль…